Андрій народився і жив у селі Брусилів на Чернігівщині. Закінчив Киселівський навчально-виховний комплекс. Потім навчався у Чернігівському радіомеханічному технікумі, де здобув фах автомеханіка. Після строкової служби у 2014-му пішов служити за контрактом до лав прикордонників. Був кінологом. У 2016-2017 роках брав участь в АТО. 2018-го повернувся до мирного життя у рідному селі. Працював на заводі з виготовлення спортивного обладнання «Брустайл».
Із перших днів повномасштабного вторгнення Андрій вирішив захищати Україну. Згодом вступив до лав ЗСУ. Служив у 65-му окрему стрілецькому батальйоні. 1 жовтня їх підрозділ вирушив у Бахмут.
«Андрій був світлою, веселою, оптимістичною людиною. З усіма знаходив спільну мову, був душею компанії. Знав, про що поговорити і з однолітками, і з людьми старшого віку. Оптиміст, яких можна зустріти вкрай рідко. На запитання про те, як справи, мав одну відповідь: «Краще за всіх!». Завжди готовий був прийти на допомогу. Дуже любив життя. Мав багато планів на майбутнє. Виховував двох синів: страшому – 4 роки, молодшому – 10 місяців. В останні дні, ніби відчуваючи свою смерть, Андрій дуже шкодував, що діти маленькі, його не запам'ятають», – розповіла сестра Анастасія.
Поховали захисника у рідному селі на Чернігівщині.
В Андрія залишилися батьки, брат-близнюк, сестра, дружина і двоє синів.
