Сергій народився в селі Сергіївка Донецької області. Жив у Краматорську. Там закінчив місцеву середню школу №1. Потім поїхав на заробітки до Києва. Згодом почав їздити на роботу за кордон. У вільний час любив готувати та слухати музику. Одружився, виховував дітей. Придбав будинок для сім’ї, в якому вони так і не встигли пожити.
У 2021 році чоловік пішов на військову службу за контрактом до ЗСУ. Служив у 81-й окремій аеромобільній бригаді. Воював в ООС на Донбасі. Під час повномасштабного вторгнення повернувся до лав рідної бригади та знову став на захист рідної країни від окупантів. Служив на посаді оператора відділення артилерійського дивізіону.
«Сергій дуже хотів захищати свою країну. Він завжди казав: «У мене є діти, якщо не я, то хто?». У Бахмуті пробув 8 місяців. Завжди намагався допомогти, ніколи не лишався осторонь. Любив машини. Нещодавно купив будинок, але так і не вийшло пожити в ньому з родиною та створити фортецю для сім'ї. Сергій завжди говорив, що нас, сестер, троє, а він – один брат. Тому ми маємо його любити та берегти», – розповіла сестра загиблого Вікторія.
Поховали воїна на Алеї Героїв у Краматорську.
У Сергія залишилися мама, сестри, дружина і двоє синів.
