Дмитро родом з міста Нетішин Хмельницької області. Закінчив Нетішинський ліцей №1. Вищу освіту здобув у Львівській комерційній академії, де навчався на товарознавчо-комерційному факультеті. Після отримання диплому залишився жити у Львові. Працював керівником відділу в магазині «Метро».
Після повномасштабного вторгнення чоловік не міг залишитися осторонь та вступив до територіальної оборони. Згодом приєднався до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ. Служив у протитанковому відділення взводу вогневої підтримки аеромобільного батальйону 81-ої окремої аеромобільної бригади. Разом із побратимами боронив Луганщину, сміливо виконуючи бойові завдання. Ніколи не скаржився рідним на те, що йому важко. Навпаки – запевняв, що все буде добре. Попри військові будні, чоловік зберігав в собі доброту та світло, підтримуючи товаришів та рятуючи тварин, які опинилися в зоні бойових дій.
«Дмитро був чудовою людиною, світлою і доброю. Це добро він притягував до себе. Завжди позитивний, хоч було йому дуже важко. Він збирав усіх пухнастиків у бліндажах, не одна кішечка довірила йому своїх малят. Гідний син, люблячий чоловік і тато», – розповіла його сестра Яна Гузовська.
Героя поховали на Алеї Слави міського кладовища міста Нетішин.
Без найріднішої людини залишилися батьки, сестра, дружина та син.
