Богдан народився 12 грудня 1988 року у Харкові. Після школи навчався у Національній академії Національної гвардії України. Далі була строкова служба, яку Богдан проходив в Києві. 

Мав аналітичний розум. Любив подорожувати. Цікавився психологією та історією рідного краю. Досліджував родовід.

«Богдан посідав особливе місце в моєму житті. Він був не просто братом – поруч із ним я пізнавала світ. Він учив мене читати й писати, щиро переймався моїми оцінками, – поділилася молодша сестра Кароліна.  – Мені не надто подобалося навчання, але брат наполегливо доводив важливість освіти й української мови. Богдан любив Україну. Мало хто знав, що він умів чудово малювати. Він навчав і мене, але просив нікому про це не розповідати. Його талант залишався нашим маленьким секретом». 

До «Азова», який на той час був ще батальйоном, приєднався у 2014 році. Рам брав участь у створенні його підрозділів. Визволяв Маріуполь, брав участь у боях поблизу Широкиного та Горлівки.

«З Рамом познайомився наприкінці весни 2015 року, коли тодішній наш командир Андрій Білецький створив перший вишкільний клас школи імені Євгена Коновальця. Це був перший штабний курс за стандартами НАТО, – сказав побратим на псевдо Кірт. – Богдан був дуже розумним, всі бачили його високий інтелект. Головне – він завжди мав свою думку, а це дуже важливо для лідера». 

Згодом Богдан Гипик став офіцером відділу планування полку. Він розробляв плани ведення бою, завдяки яким в Маріуполі навесні 2022 року вдалося зберегти життя багатьом бійцям. Також Рам розробив план знищення російського генерал-майора, а снайперська група, у складі якої був молодший брат Ярослав Гипик на псевдо Мар, виконала завдання. 

«Після загибелі Рама я спілкувався з багатьма офіцерами, і всі говорили, що він один з талановитіших і найпрофесійніших спеціалістів у відділі. Мав гострий і гнучкий інтелект, твердий характер і добре серце. Був дуже сильним у військовому мистецтві. Без перебільшення – з Рама вийшов би класний начальник штабу. Під час вторгнення в Маріуполі Рам дуже мені допомагав і перекривав багато питань. По військових навичках і плануванню майбутніх дій він був найкомпетентнішим офіцером, із яким мені доводилося працювати», – зазначив Кірт. –Він був завжди спокійним. Навіть коли я вже був виснаженим, і нервове напруження досягало максимального піка, Богдан завжди мене заспокоював і давав класні поради. Я йому дуже вдячний».

З серпня 2023 року вулицю Оренбурзьку в Харкові перейменували на честь братів Гипиків – бійців «Азова» Ярослава та Богдана, які загинули під час оборони Маріуполя.

Рама посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.

Захисника поховали на Харківському цвинтарі. У нього залишилися сестра, вітчим, друзі та побратими.

*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.