Євгеній родом з Хабаровського краю, РФ, але проживав в Україні. Здобув вищу освіту в Національній академії внутрішніх справ, де отримав спеціальність «оперуповноважений карного розшуку». Служив у УМВС України в Полтавській області та в спецпідрозділі батальйону «Полтава». Дуже любив футбол.
З початку російсько-української війни у 2014 році боронив країну в зоні АТО. Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».
Після початку повномасштабного вторгнення став на захист України у складі 77-ї окремої аеромобільної бригади. Служив на посаді стрільця аеромобільного відділення.
«Наш син прожив коротке, але яскраве життя. Був чуйною, життєрадісною людиною. Мав багато друзів. Завжди усміхнений та розсудливий. З початку повномасштабного вторгнення прийняв рішення захищати Україну, так як мав бойовий досвід, приймаючи участь в АТО з 2014 року. Він казав: «Загарбників не повинно бути на нашій землі». Декілька разів ходив до військкомату і 30 серпня 2022 року був мобілізований. Його побратими тепло про нього відгукуються і досі підтримують зв’язок з батьком Євгенія. Наш син, брат, батько – це наша гордість! Гідний захисник своєї Батьківщини. Це дуже велика втрата для нашої родини та для його друзів. Євгеній назавжди буде у серцях і пам’яті не тільки нас, його рідних, а й усіх, хто його знав», – розповіла мама загиблого Тетяна.
Поховали Євгенія на Затуринському кладовищі міста Полтави.
У захисника залишились батьки, сестра та донька.
