Денис народився 19 березня 1994 року в селі Запілля Житомирської області. Жив у місті Коростень. Закінчив Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою. Працював на будівництві, цікавився машинами, любив риболовлю та відпочинок на природі.
У 2014 році брав участь в АТО в складі 30-ї окремої механізованої бригади. З перших днів повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав ЗСУ, служив у 1-й окремій бригаді спеціального призначення імені Івана Богуна. Був головним сержантом і командиром розвідувального відділення.
«Він був звичайною людиною, але мав велике серце. Любив життя – у кожній його дрібниці: у теплих обіймах сина, у погляді дружини. Він не шукав слави, але коли прийшла біда, став на захист своєї землі. Не зі страху, а з любові – до родини, до свого дому, до життя. Тепер його вже немає, але залишились ті, кого він беріг: його син, кохана, батьки і його світло в наших серцях. У нього були великі мрії – побудувати дім, виростити сина, навчити його тримати слово і серцем любити світ. Герої не завжди голосні. Іноді це ті, хто просто любив життя, і пожертвував ним, щоб інші мали шанс жити», – написала дружина Анастасія.
За свій бойовий шлях Денис мав численні нагороди: медаль «За сприяння воєнній розвідці України» ІІ ступеня, відзнаку «Хрест Сил територіальної оборони» та «Хрест хоробрих», орден «Золотий хрест із рельєфною гілкою дубового листя золотого кольору».
Поховали воїна в селі Жеревці Житомирської області.
У нього залишилися батьки, дружина, син та сестри.
