Євген завжди цікавився історією України та воєнною історією, тому здобув фах історика у Києво-Могилянській академії. Однак після початку війни у 2014-му готувався до захисту України. Освоював військові спеціальності та займався підготовкою.
У перший день повномасштабного вторгнення росіян, 24 лютого 2022 року, мобілізувався до 206-го київського батальйону територіальної оборони. Потім перевівся до 1-шої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. Був гранатометником і мінометником, навчав іноземних добровольців, які захищають Україну, і командував взводом. Брав участь у боях за Миколаїв.
У героя залишились дружина Марія, донька Дзвінка, батьки, сестра та брат.
«24-го Євген пішов на війну. Він готувався до цього, як і вся наша сім’я. Він – воювати. Ми – жити, перевіряючи коли був онлайн. Женя загинув у бою, як справжній воїн. Він був у самому пеклі, зі своїм взводом, як справжній командир. Він стрибав над вогнищем усе життя. Але це полум’я забрало його до себе», – написала його сестра Богдана у фейсбуці.
