Владлен народився в місті Суми. Отримав спеціальність зварювальника в Сосницькому ПТУ. Зарекомендував себе гарним фахівцем на ковальному підприємстві, де проходив практику. Там і залишився ковалем. Потім переїхав до Києва, де став бригадиром на будівництві. Мав багато різноманітних захоплень. Обожнював проводити час із племінниками.
2019 року чоловік підписав контракт із ЗСУ. Воював в ООС у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був стрільцем-снайпером. Повномасштабну війну зустрів із побратимами та продовжував виконувати службові обов’язки.
«Мій брат був відданим своїй сім'ї. Він був вузлом, який тримав всіх у купі. Я його любив з самого дитинства, як свого сина! Пробач, брате! Бажаю мати всім такого брата, який був у нас. Царство Небесне! Нам дуже його не вистачає!» – написав старший брат загиблого Богдан Литюга.
Поховали Героя на Алеї Слави Ново-Центрального кладовища в рідному місті.
У Владлена залишились мама, брати, племінники, які його люблять і ніколи не забудуть.
