Анастасія народилася і жила у місті Херсон. Закінчила Херсонський базовий медичний фаховий коледж. Потім вступила до Національного медичного університету імені Олександра Богомольця. Захоплювалась музикою, театральним мистецтвом, любила ходити в походи.
Під час повномасштабного російського вторгнення рідне місто дівчини було окуповане. Певний час вона займалася волонтерською допомогою, допомагала цивільним мешканцям. Згодом виїхала до Києва та приєдналася до лав Збройних Сил України. Навчала військових першій медичній допомозі, а потім вирушила для виконання бойових завдань на передову.
«Настя – та людина, якою пишаються всі. Друзі, родичі, знайомі. З наймолодшого віку вона не сиділа на місці. Займалась музикою, у школі й коледжі була активісткою. Будучи в окупації, Настя волонтерила, допомагала нужденним. Виїхавши з окупації, працювала в Києві і пішла служити. Після обстрілу Херсона залишилась без домівки, але й тут взяла все в свої тендітні руки, приїхала до рідного міста і евакуювала поранених військових. Після Київської області поїхала служити бойовим медиком під Донецьку область, де залишилась назавжди 20-річною захисницею. Я люблю тебе, Настю. Дякую тобі, моя геройка», – написала близька подруга загиблої Марія.
Тіло Анастасії кремували у Києві. Прах поховали на кладовищі Геологів у Херсоні.
У дівчини залишилися мама, бабуся, брат, друзі.
