Сергій народився у місті Гайсин Вінницької області, де й проживав. Навчався у Гайсинській школі №6, згодом закінчив Одеський технікум газової та нафтової промисловості, а пізніше – Івано-Франківський університет нафти і газу. Працював у філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» акціонерного товариства «Укртрансгаз». З 2012 року по 2022-ий займався підприємницькою діяльністю. Любив риболовлю й полювання. Обожнював тварин, особливо собак.
Рішення стати на захист Батьківщини Сергій прийняв у перший день повномасштабного вторгнення. 25 лютого 2022 року пішов у військкомат. Служив старшим стрільцем-оператором стрілецького відділення взводу стрілецької роти 168-го батальйону 120-ої окремої бригади територіальної оборони. Воював на Київщині й Донеччині. Побратими згадують його як людину, з якою не страшно було йти на завдання. Вони знали, що з ним повернуться живі. Зі слів побратимів, Сергій багатьом врятував життя, і вони вдячні йому за це.
«Сергій пішов захищати Батьківщину добровольцем. Він був дуже доброю та світлою людиною. Завжди прагнув допомогти всім, хто до нього звертався. Мав загострене почуття справедливості, намагався захистити слабших. Він гідно прожив життя. Пишаюсь його мужністю та силою духу. Саме він навчив мене цілеспрямованості та віри в себе. Він завжди посміхався, навіть після найважчих виходів. І казав, що все буде добре. Пишаюся, що він був таким сміливим, розумним, чесним, мудрим і відданим. Сергій для нас був усім. Мені й досі не віриться, що він не приїде додому. Нам дуже його не вистачає», – розповіла сестра Людмила.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна на Алеї Слави кладовища у Гайсині.
У Сергія залишилися батьки, сестра, син і дружина.
