Кирило народився у Чернігові. Закінчив місцеву школу. Згодом поїхав до Чехії, працював бригадиром у будівельній компанії. У вільний час займався спортом, зокрема, мав хобі – бодібілдінг.
2018 року хлопець приєднався до лав окремого загону спецпризначення НГУ «Азов». Там одразу зарекомендував себе як відповідальний боєць та надійний побратим. Він швидко вчився та завжди допомагав товаришам. Був у боях на Світлодарській дузі. Згодом пішов вчитися на снайпера. Хотів розвиватися у військовій сфері. До нього прислухалися та йшли за порадою.
У 2021 роцы Майор вступив до інституту, встиг скласти першу зимову сесію.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Кирило був старшим кулеметником снайперського відділення у полку «Азов» та вирушив захищати Україну. Брав участь у боях за оборону Маріуполя.
«Він був вірний присязі та країні до кінця. Коли я писала йому «Бережи себе», він відповідав: «Я вас намагаюсь вберегти». Дуже за ним сумую», – розповіла Поліна Єрмак, рідна сестра Кирила.
Молодший сержант Карпенко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Кирила досі не поховали.
У нього залишилися батьки та дві сестри. Власної родини захисник не встиг створити.
