Дмитро народився в місті Янаул у Башкортостані (РФ). З дитинства мріяв стати військовим льотчиком-винищувачем і вступив до Київського суворовського військового училища, яке закінчив на відмінно. Потім навчався у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі. Після випуску у 1994 році його зарахували до 831-ї бригади тактичної авіації в Миргороді як пілота винищувача Су-27.
Дмитро освоїв п'ять типів літаків: Су-27, МіГ-29, Су-25, Су-17 та Л-39. Мав за плечима понад 1400 годин польоту. У 2011 році з відзнакою закінчив Національний університет оборони України, після чого продовжив служити в лавах Повітряних Сил України.
Він став першим із українських пілотів, хто ознайомився з винищувачами F-16 під час навчань «Безпечне небо-2011». Брав участь у міжнародних авіаційних показах разом з Олександром Оксанченком, представляючи Україну у Чехії, Румунії, Мальті, Угорщині, Польщі, Словаччині, Бельгії, Великій Британії та Данії. Здобував численні нагороди, включаючи подяку від президента Польщі.
З перших днів російської агресії у 2014 році став на захист України. На початку бойових дій перехопив російський літак радіоелектронної розвідки Іл-20, що порушив повітряний простір України.
З 2018 року перебував у відставці, але авіацію не покинув. Працював льотчиком-випробувачем на Запорізькому авіаційному заводі. На дозвіллі займався риболовлею.
З початком повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Дмитро повернувся до війська. Був на передовій у складі 831-ї бригади тактичної авіації, успішно виконав численні бойові завдання. Брав участь у визвольних боях за Київщину, Сумщину та Харківщину, а також у звільненні острова Зміїного. Тоді захисника нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
«Дмитро був сміливою та цілеспрямованою людиною, люблячим батьком і чоловіком. Був учасником пілотажної групи, виконував фігури вищого пілотажу імітації повітряного бою, брав участь у міжнародних показах. Професійний льотчик вищого класу, закоханий в авіацію. З 2014 року боронив небо України, зробив сотні бойових вильотів. Коли почалося повномасштабне вторгнення, перебував у відставці, але в перший же день мобілізувався та виконував завдання», – розповіла його дружина Світлана.
Поховали офіцера у Миргороді.
У нього залишилися дружина та двоє дітей.