Андрій родом із села Поділля Миколаївської області. Навчався у сільській середній школі. Потім закінчив Миколаївський національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова. Працював на Березанському олійноекстракційному заводі. Вільний час любив проводити з родиною та друзями на відпочинку.
Під час повномасштабного вторгнення чоловік приєднався до лав Збройних Сил України, щоб захистити рідну країну та сім’ю від окупантів. Служив у 5-ій окремій штурмовій бригаді. Був командиром штурмового взводу.
«Андрій був сміливим, мужнім, веселим, життєрадісним. Побратими зазначили, що він був справжнім воїном і борцем за незалежність свого народу. Для них він став не лише другом, а й братом. Мав багато планів, яких не встиг, на жаль, втілити в життя. Його постійна фраза: «Все буде добре!». Він віддав своє життя, щоб ми жили у вільній і незалежній Україні», – написала дружина загиблого Наталія.
Посмертно офіцера нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Поховали Героя у рідному селі.
Вдома на Андрія чекали батьки, дружина і донька.
