Олександр народився у місті Білопілля Сумської області. Його разом із старшою сестрою і братом виховувала мама. Хлопець з дитинства хотів стати військовослужбовцем. Після школи пішов на строкову службу. Там остаточно вирішив пов’язати своє життя з військовою справою та залишився у ЗСУ. Служив у 27-й реактивній артилерійській бригаді, був командиром реактивної системи залпового вогню «Ураган».
У складі цієї бригади воював на Донбасі з 2014 року. Обороняв Дебальцеве, Щастя та інші населені пункти Луганської та Донецької областей. На службі Олександр зарекомендував себе як відповідальний і мужній воїн. Згодом продовжив удосконалювати себе у військовій справі. Вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на факультет ППО. Під час навчання він згуртував біля себе курсантів, був командиром групи. У вільний Олександр створював вироби зі шкіри. Нині його гаманцями користується чимало його друзів-офіцерів.
З липня 2021 року у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади захищав кордони Луганської області. Кіра командував батареєю. На початок повномасштабного вторгнення його бригада однією з першою прийняла бій з окупантами на тій території. За словами побратима Віталія, упродовж десяти днів вони виконували бойові завдання. Їхня машина ЗПРК прикривала відхід інших підрозділів. Коли вийшли з-під ворожого вогню, Віталій та Олександр знову мали повернутися на позиції, аби зустріти російський десант. У їх позиції влучили два ворожих снаряди. Внаслідок чого Олександр отримав травми, несумісні з життям.
«День, коли я дізналася, що мій чоловік загинув, був найстрашніший для мене. Вранці ми ще спілкувались, а ввечері мені повідомили, що тебе немає. Ти був для мене прикладом, моєю гордістю, моїм другом та коханою людиною. У мене забрали мою найбільшу цінність – мою сім'ю. Мого чоловіка», – зазначила дружина офіцера Аліна.
Посмертно старший лейтенант Кірсанов нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Поховали захисника на Краснопільському військовому цвинтарі у Дніпрі.
У Олександра залишилися батьки, сестра, брат і дружина.
