Ігореві Колодію було 57 років. Народився в селі Високе Тернопільської області. Згодом переїхав до Івано-Франківська, а потім оселився в селі Черніїв, де жив разом із родиною. Здобув середню освіту. Працював водієм-далекобійником у приватного підприємця. Водіння було не просто професією, а улюбленою справою.
Після початку повномасштабної війни, 25 лютого 2022 року, добровільно пішов до військкомату. Боронив країну в складі 102-ї окремої бригади територіальної оборони, обіймав посаду командира відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріально-технічного забезпечення 75-го батальйону. Мав звання молодшого сержанта. Був найстаршим у підрозділі, тому й отримав псевдо Старий.
За сумлінну службу був нагороджений відзнакою міського голови «За честь і звитягу».
«Наш батько, дідусь, чоловік, син був доброю і справедливою людиною. 25 лютого 2022 року він добровільно пішов у військкомат зі словами: «Ми зобов’язані захищати свою землю». Він був дуже комунікабельний і тому скрізь мав друзів. У нього були золоті руки. За приказкою: чоловікові треба виховати дітей, посадити сад, викопати криницю і побудувати дім – він усе це зробив», – поділилася дружина Ольга Колодій.
Поховали Ігоря Колодія у селі Черніїв.
У нього залишилися мама, дружина, троє синів, п’ятеро онуків і велика родина.
