Народився Микола в селі Чорнорудка Житомирської області. Після закінчення школи навчався в Козятинському вищому професійному училищі. У мирному житті працював поваром. Дуже любив готувати, робив це постійно, імпровізуючи та створюючи справжні смакові шедеври. Останні роки проживав у місті Києві.
У 2017 році підписав контракт із Збройними Силами України. З початком повномасштабного вторгнення перейшов на службу до одного із штурмових підрозділів ГУР МО України.
За свою службу захисник отримав медаль ГУР МОУ «Україна – понад усе».
«На другий тиждень нашого знайомства Микола зробив мені пропозицію стати його дружиною та одягнув на палець каблучку. Весь час після цього ми одне одного називали «коханий чоловік» та «кохана дружина». Прагнув створити сімʼю, мріяв, щоб народилась донечка, яку хотів назвати Софійка. При цьому до знайомства зі мною усім пропагандував, що стосунки – то дурня, але, все кардинально змінилось після нашої зустрічі. Службу ніс за контрактом із 2017 року, в 2022-му став штурмовиком елітного штурмового підрозділу. Йшов завжди першим та ніколи не звертав назад. Був справжнім воїном, поважав своїх побратимів та свого командира. Завжди боровся за справедливість, був людяним і добрим (любив тварин – завдяки цьому ми і почали спілкуватись). Повторював гасло ГУР МО «Мудрий, пануватиме над зірками». Весь час був відданий своїй справі. Кохаю тебе безмежно, мій Рексік!», – розповіла наречена Іванна.
Поховали захисника у рідному селі.
У Миколи залишились батько, сестра та наречена.
