Владислав народився у Бахмуті Донецької області. Здобув середню освіту. З 2014 року став на захист Батьківщини у лавах Збройних сил України. Спочатку служив у 92-й механізованій бригаді. З 2019-го воював у складі 54-ї окремої механізованої бригади. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. Мав позивний Владос.
У 2020 році звільнився зі служби і повернувся до цивільного життя. Жив у Харкові.
Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, Владислав знову взяв до рук зброю. Приєднався до харківської 127-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був кулеметником-навідником. З перших днів разом із побратимами боронив Харківщину.
Посмертно старший солдат Кондращенко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Владислава на Алеї Слави у Харкові.
У Героя залишилися мама, дружина і донечка, яка народилася навесні 2022 року.
