Сергій народився в селі Світлогірське Полтавської області. Після закінчення школи вступив у Політехнічний коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, де здобув освіту за напрямком «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів». У 2011-му розпочав трудову діяльність на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті. Був слюсарем з ремонту устаткування котельних теплосилового цеху. Після служби в армії повернувся сюди ж на роботу. Обіймав посаду слюсаря-ремонтника механічної служби цеху шламового господарства. Пропрацював на комбінаті майже 10 років. За успіхи в професії нагороджувався як «Найкращий молодий співробітник». У 2020-му був підвищений до посади змінного виробничого майстра. Брав участь в АТО.
Під час повномасштабної війни, 9 серпня 2022 року, Сергій був мобілізований до лав Збройних Сил України. Службу проходив у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Був гранатометником.
За весь час своєї служби в ЗСУ молодший сержант Кондик С.С. був нагороджений відзнаками «Учасник АТО», «За участь в антитерористичній операції», «За військову службу Україні», «Захиснику Вітчизні», «Гідність та честь» та посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Сергій, не вагаючись, прийняв дуже важливе рішення – піти на захист держави, і до останнього подиху був відданий країні. Мав багато планів, яких не встиг, на жаль, втілити в життя», – зазначила його дружина Ангеліна.
Поховали воїна у рідному селі.
У Сергія залишилися дружина, донька та батьки, що несуть біль у своїх серцях.
