Лікарі намагались його врятувати, але серце воїна зупинилося. У липні йому мало виповнитися 25 років.
Валентин народився в українському Криму. В дитинстві переїхав з родиною на Рівненщину. Навчався у Здолбунівських школах. З дитинства захопився спортом. Займався важкою атлетикою, здобув звання майстра спорту. Пізніше додав заняття греплінгом та бразильським джиу-джитсу. Ще зі школи дружив із майбутньою дружиною. Після строкової служби хлопця пара одружилася.
З 2018 року Валентин служив в 1-му окремому батальйоні морської піхоти. Був снайпером та виконував бойові завдання в ООС на Донбасі. У 2021-му контракт закінчився. Подружжя Коноводових поїхали за кордон.
З початком повномасштабного вторгнення Валентин повернувся на Батьківщину та пішов до військкомату. Згодом приєднався до лав 73-го морського центру спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого ССО ЗСУ.
«Валентин був дуже хоробрим і відповідальним. У людях цінував щирість і відвертість. Завжди прагнув більшого, завжди на перше місце ставив розвиток. Він досягав усього, чого прагнув. Досяг вершин у важкій атлетиці, пройшов насичений випробуваннями шлях морського піхотинця, а з початком повномасштабного вторгнення – оператора сил спеціальних операцій. Валентин говорив, що не можна залишатись осторонь, що наша сила в єдності, і перемогти можна лише, якщо кожен докладе зусиль», – розповіла дружина Софія.
Пісня українського гурту Skofka «Чути Гімн» присвячена Валентину Коноводову.
Поховали воїна на кладовищі «Молодіжне» у Здолбунові.
У Валентина залишилися дружина, мама та сестра.
