До повномасштабного вторгнення росії чоловік був за кордоном. Однак після 24 лютого, попри вмовляння батьків, одразу повернувся воювати за батьківщину. Спочатку був у лавах місцевої тероборони, але згодом зрозумів, що хоче і вміє більше. Пішов на службу в Сили спеціальних операцій до хлопців, з якими колись служив в армії. Так опинився у 73-му морському центрі спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого.
В останній переписці написав коханій, щоб вона не хвилювалась: адже він як завжди повернеться з завдання без єдиної подряпини. Завжди говорив, що для нього перемога буде тоді, коли палатиме у вогні Москва.
«Обожнював пироги з капустою та енергетичні напої. Він був і залишиться назавжди справжнім патріотом своєї країни. Санька завжди був із посмішкою на обличчі, всі його знають, як безвідмовну, чуйну і добру людину! Нам усім буде його не вистачати», – сказала наречена героя Анна.
У воїна залишились батьки, сестра та кохана дівчина, з якою вони планували невдовзі одружитися.
У селищі Березнегувате Миколаївської області на честь воїна перейменували вулицю Медову.
