Костянтин народився в селі Городище Луганської області. Опанував фах автокранівника у ПТУ №50 в місті Щастя. Працював за професію у ПрАТ «Агротон». На дозвіллі дуже любив читати, а в кінематографі віддавав перевагу військовим фільмам. Обожнював собак. Мріяв про власну родину.
У 2016 – 2019 роках служив за контрактом у ЗСУ. Брав участь у боях на території ООС у лавах 28 ОМБр. Після нетривалої перерви, у 2021-му чоловік повернувся до війська. Служив у 46-му окремому штурмовому батальйоні «Донбас» на посаді кулеметника. З перших днів повномасштабного вторгнення боронив Курахове.
За гідну службу Костянтина Коробку нагородили нагрудним знаком «Знак пошани», орденом «За мужність» lll ступеня, а вже посмертно – орденом «За мужність» II ступеня.
«Костік був дуже доброю, чесною і порядною людиною. Він був веселим, позитивним, будь-які негаразди сприймав дуже легко. За власним бажанням пішов на контрактну службу, ще до повномасштабного вторгнення. Казав, що не уявляє себе більше в цивільному житті, що воєнне життя – саме його…» – розповіла рідна сестра Юлія.
Поховали воїна на Краснопільському кладовищі в місті Дніпро.
У нього залишились мати та дві сестри.
