Народився Ігор у місті Першотравенськ, нині – Шахтарське, Дніпропетровської області. Мав середню спеціальну освіту. Працював на дільниці водопровідних мереж Першотравенського МЖКП. На дозвіллі любив відпочинок на природі та риболовлю. Мріяв про велику люблячу родину.
З початком повномасштабного вторгнення, в березні 2022-го, Ігор добровольцем долучився до лав Національної гвардії України. Служив у 4-му батальйоні «Сила Свободи» 4-ої окремій бригади оперативного призначення «Рубіж». Обіймав посаду командира відділення.
«Ігор був найкращим, чуйним, люблячим чоловіком, для побратимів був прикладом незламності, мужності, відваги, надійним воїном, для друзів – веселим, життєрадісним другом», – розповіла дружина загиблого Ярина.
За свою службу захисник мав велику кількість грамот і відзнак за сумлінне виконання обов'язків, зразкову військову дисципліну та якісне виконання завдань щодо захисту Батьківщини. Був нагороджений медалями «Ветеран Війни». та «Хрест 54 ОМБР», а посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника в селі Рунівщина Полтавської області.
В Ігоря залишилась дружина.
