Олександр народився у місті Брянка Луганської області. У дитинстві мешкав з рідними на Вінничині, де закінчив Поташнянську школу. Потім здобув фах столяра у Київському училищі. Пройшов строкову військову службу у лавах Нацгвардії. Потім оселився у Фастові Київської області та продовжував служити в НГУ вже за контрактом. Наприкінці 2021-го звільнився та повернувся до цивільного життя, однак ненадовго.
З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік знову пішов до війська. Цього разу вступив до лав Збройних сил України. Служив на посаді стрільця кулеметного взводу одного з бойових підрозділів.
«Був вправним військовослужбовцем, добрим другом, надійним побратимом… Ворог б’є нещадно… і обриває життя мужнього Воїна, Захисника, Героя Олександра Коровкіна… Розділяємо з родиною біль втрати. Не пробачимо ворогові жодної втраченої душі. Вічна пам'ять та вічна слава Герою», – зазначили у Фастівській міськраді.
«Серце розривається на частини. Царство небесне і вічна пам'ять тобі, Санька. Низький уклін і подяка за захист, ти Герой», – написала знайома Оксана Строкащук.
Поховали воїна на Алеї Слави Інтернаціонального кладовища у Фастові на Київщині.
В Олександра залишилися батьки, сестра, брат, дружина і двоє дітей.
