Павло народився у місті Першотравенськ Дніпропетровської області. Навчався в школі №4. Потім здобув фах електрослюсаря підземного у Першотравенському гірничому ліцеї. Пʼять років працював за спеціальністю на одній із шахт рідного міста. Пройшов строкову службу у Запоріжжі, де отримав звання старшого солдата. Декілька років перебував у Польщі, де здобув багато досвіду у різних сферах діяльності. Звідти, незадовго до повномасштабного вторгнення, повернувся до України. Дуже любив куховарити. Деякий час працював в одному із закладів харчування свого міста.
У березні 2022 року під час повномасштабного вторгнення російських окупантів Павло разом із братом пішли добровольцями захищати свою країну. Чоловік став стрільцем 128-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України та вирушив на передову.
«Мій чоловік був людиною, яка дуже сильно любила життя. Добрий, ввічливий, чуйний, оптимістичний Павло ніколи не опускав руки, навіть в критичних ситуаціях. Сильна жага до життя надавала йому неймовірних сил, які він використовував на благо оточуючих», – розповіла дружина загиблого Тетяна.
«Мій брат був неймовірно позитивною людиною, своєю турботою і добротою огортав кожного, хто перетинався з ним. Оптиміст по життю, він ніколи не опускав рук, навіть у критичних ситуаціях», – додав Олександр Корж.
Поховали воїна у рідному місті.
Вдома на Павла чекали батько, мачуха, сестри, брат, дружина, друзі та рідні.
