Сергій народився в селі Новоіванівка Дніпропетровської області. Після школи опанував фах зварювальника. Працював водієм у місті Дніпро.
Після початку повномасштабної війни Сергій став на захист України. Служив у 128-ій бригаді територіальної оборони. Спершу був піхотинцем. Пережив тяжкі бої під Старомайорським на Донеччині. Згодом продовжив службу як зовнішній пілот безпілотних літальних апаратів у відділенні розвідки та реагування взводу безпілотних авіаційних комплексів 233-го окремого батальйону. Мав статус учасника бойових дій.
«Він для мене був не тільки братом, а й моєю підтримкою та опорою. Для батьків був найкращим сином. Завжди всім допомагав. Був дуже доброю та світлою людиною. Побратими на похованні плакали. Говорили, що він завжди був з ними в одному човні. Куди вони – туди і він. Ніколи не залишить. Нам дуже його не вистачає», – написала сестра Юлія.
Поховали воїна у рідному селі.
У нього залишилися батьки, брати, сестри, тітка та інші рідні. Батько Сергія боронить Україну на фронті.