Євген – уродженець села Царедарівка Харківської області. Закінчив Харківський національний педагогічний університет імені Г.Сковороди. Захоплювався футболом, археологією, колекціонуванням старожитностей. Цікавився історією. До вторгнення працював комірником на приватній фірмі «Оболонь».
З початком повномасштабної війни чоловік взяв до рук зброю та вирушив на фронт. Він служив у 92-ій окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка.
За службу був нагороджений відзнакою «За взірцевість у військовій службі» Іll ступеня та орденом «За мужність» lll ступеня (посмертно).
«Женя був дуже доброю та веселою людиною. Відповідальний, цікавий, сміливий, мужній. Людина з великою силою та витривалістю. Нам його так не вистачає. Він – хрещений батько моєї доньки. Завжди ставився до неї, як до рідної дитини, підтримував, наставляв. Хоч він і не проходив військову службу обов'язкову, але коли почалася війна, відразу пішов на захист. Ніколи ні на що не нарікав. Завжди казав, що все буде добре і ми обов'язково переможемо», – розповіла подруга та кума загиблого Вікторія Беззубенко.
Поховали Євгена в рідному селі.
У нього залишились мама, син, брати, рідні, близькі та друзі.
