Володимир народився у селі Крук Житомирської області. У 2014 році вступив у Житомирську національну академію внутрішніх справ. Через чотири роки його призвали на строкову службу до лав Збройних сил України. Обожнював життя та поспішав жити, адже планів було багато.
З 2019 року служив за контрактом в інженерно-саперному підрозділі у лавах 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Брав участь в ООС на Луганщині.
Під час повномасштабної війни Агат разом із побратимами обороняв від російських окупантів Харківську область.
«Дуже добра та світла людина, всього себе віддавав роботі. Говорив: «Краще я це все зроблю, пройду цей тяжкий шлях, аніж це дістанеться моїм дітям». Обожнював тварин, які до нього теж тягнулися. Був мужнім, відважним солдатом, відданим товаришем, гарним сином і братом, вірним та дбайливим коханим», – розповіла кохана дівчина захисника Аліна.
Посмерто молодший сержант Корзун нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Героя у смт Хорошів Житомирської області.
У Володимира залишилися батьки, дівчина і брат, який служить у ЗСУ.
