Анатолій народився у селі Софіївка Черкаської області, був третьою дитиною в сім’ї, наймолодшим. Після закінчення Національної академії внутрішніх справ у Києві перебував на службі в Національній поліції України. Обіймав посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах. Мав звання капітана поліції.
У 2014 році, від початку російсько-української війни, воював у зоні проведення АТО на Донбасі, зокрема, у Бахмуті.
Під час повномасштабного російського вторгнення захищав Україну в складі 25-ї бригади охорони громадського порядку імені князя Аскольда НГУ (в/ч 3030). Був командиром відділення. Оскільки Анатолій був одним з найстарших і найдосвідченіших воїнів у своєму підрозділі, для молодших побратимів він був другим батьком і наставником.
«Був взірцем справжнього батька і турботливого чоловіка. Для нас з сином Максом це непомірна втрата, ворог забрав у нас батька, люблячого чоловіка, нашу надію й опору. Не вистачить слів, щоб описати увесь наш біль і страждання. Він був справжнім воїном, захисником, взірцем мужності, найкращим чоловіком і батьком. Тепер він назавжди залишиться жити в наших серцях. Безмежно любимо і пишаємося», – розповіла дружина загиблого Юлія.
Посмертно військового нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна у рідному селі.
Вдома на Анатолія чекали батьки, брат, сестра, дружина і син.
