Ілля народився у Хмельницькому. Навчався в Хмельницькому кооперативному торговельно-економічному інституті за спеціальністю «Торгівельна справа». Працював певний час у кол-центрі. Потім поїхав на роботу за кордон. 

У 2020 році Ілля підписав контракт на військову службу в ЗСУ. Служив у 131-му окремому розвідувальному батальйоні. Брав участь в ООС на Донбасі.

Під час повномасштабного російського вторгнення продовжував службу в лавах 17-го батальйону 57-ої окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Спочатку був стрільцем-помічником гранатометника, а потім отримав призначений на посаду командира відділення. Брав участь у боях за Лисичанськ і Сєвєродонецьк на Луганщині, згодом воював за Миколаївщину та Херсонщину.

«Ілля був душею компанії, добрий, щирий, завжди усміхнений. Єдиний і найкращий син, чудовий хлопець і справжній друг. Він прожив коротке, але гідне життя. Шлях служити в армії для Іллі був самостійним та усвідомленим вибором. Вважав, що це його обов’язок – захищати рідну Батьківщину. Його слова: «Не ми таке життя обрали, але ми можемо щось змінити». Пам'ять про нього буде жити вічно», – розповіла дівчина загиблого Тамара.

Поховали захисника на Алеї Слави у рідному місті.

В Іллі залишились батьки, велика любляча родина, кохана, друзі і побратими.