Валентин народився у Кропивницькому. Здобув фах зварювальника у вищому професійному училищі. Працював за спеціальністю. Любив проводити вільний час із друзями та коханою дівчиною. Разом дивилися фільми та планували майбутнє. Чоловік обожнював дітей і мріяв про власних. Його пригадують доброю і щирою людиною.
З перших днів повномасштабної війни Валентин захищав Україну у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка ЗСУ.
«Коли останнього разу він був зі мною, сильно мене обіймав. Казав, що ніколи не відпустить. І все буде добре, бо ми маємо створити сім‘ю під мирним небом. Він зробив мені пропозицію, Валік був найщасливішим тоді, а я навіть не знала, що ми бачились востаннє», – розповіла кохана загиблого.
Поховали воїна на Алеї почесних поховань Далекосхідного кладовища у рідному місті.
У Валентина залишилися батьки, брат, тітка і кохана дівчина.
