Народився Віталій у місті Дніпрі. Закінчив Дніпровський фаховий коледж енергетичних та інформаційних технологій (раніше – Придніпровський енергобудівний технікум). Півтора року служив строкову службу. Після демобілізації працював у АТ «Дніпрогаз». Потім влаштувався на приватну фірму, яка займалася виготовленням гірськолижних тренажерів. Згодом прийшов працювати на завод «Інтерпайп». Обіймав посаду правильника прокату і труб. Заочно навчався в Придніпровській державній академії будівництва та архітектури. Обожнював читати та грати в комп'ютерні ігри. Любив відпочивати з друзями. З їжі йому найбільше подобалися вареники та пельмені.
Під час повномасштабної війни, 25 вересня 2023 року, Віталія мобілізували. 2 місяці він проходив підготовку в Полтаві, а потім вирушив боронити Запорізьку область. Воював у складі 65-ої окремої механізованої бригади. Обіймав посаду старшого водія-механіка 1 взводу 2 роти танкового батальйону. Був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».
«Віталій був спокійним і домашнім. Дуже добрий, завжди всім допомагав. Був як мати Тереза», – сказала мама Наталія Володимирівна.
Поховали захисника в місті Дніпрі на військовому кладовищі.
У Віталія залишилися батьки, сестра, племінниця і тітка.
