Валентин народився в місті Ічня, що на Чернігівщині. Тут же і пішов до школи №3. Зростав спортивним хлопчиною, обожнював футбол, мав багато друзів. По закінченню школи служив в армії, а після – працював у Києві в житловому-будівельному кооперативі №3. Згодом повернувся до рідного міста та влаштувався на роботу на пилораму.
У 2014-му переїхав жити до міста Черкаси, де працював кондуктором. Захоплювався комп’ютерною технікою.
15 січня 2024 року чоловік отримав повістку і пішов захищати Україну. Обіймав посаду водія-радіотелефоніста 67-ї окремої механізованої бригади. Був поранений.
«Був дуже добрим і завжди готовим прийти на допомогу», – розповіли в Ічнянській громаді.
Поховали бійця в місті Ічня.
У Валентина залишилися мама та інші рідні.
