Євгеній народився і жив у селі Великі Гуляки Київської області. Закінчив Великогуляківську загальноосвітню школу. Працював зварювальником, зварював і монтував ворота та навіси.
Під час повномасштабного російського вторгнення Євгеній захищав Україну у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха ЗСУ. Командував відділенням взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту.
«Женя був дуже добрий та відкритий. Найкращий чоловік і тато. Майстер своєї справи. Разом побудували великий світлий будинок, в якому хотіли жити довго та щасливо. Кожен куточок у будинку зроблений його руками», – розповіла дружина воїна Тетяна.
«Україна – країна героїв. За довгу історію у нас були і великі князі, і хоробрі козаки, і відчайдушні захисники. Щоб перерахувати всіх наших героїв, нам не вистачило б і стометрового аркуша паперу. Герої не вмирають, а пам’ять про них вічно житиме в серцях поколінь», – зазначили у Фастівському центрі професійної освіти.
Поховали військовослужбовця у рідному селі.
Вдома на Євгенія чекали мама, дружина, дві доньки і син.
