Микита народився 4 червня 2003 року в селі Ков’яги Харківської області. Після закінчення школи вступив на заочне відділення до Харківського державного університету харчування та торгівлі за спеціальністю «Міжнародна економіка».
Та тієї ж осені, у 18 років, підписав контракт з військовою частиною 3005 Національної гвардії України. У складі бойового батальйону кулеметник Микита брав участь у боях за Костянтинівку, Кремінну, Кліщіївку. Боронив Батьківщину на Торецькому та Покровському напрямках. Отримав поранення в Серебрянському лісі.
З кінця 2024 року Микита служив помічником гранатометника у 12-й бригаді спеціального призначення «Азов». За час служби врятував життя своєму побратиму.
За мужність і відвагу воїна нагородили нагрудним знаком «За стійкість та незламність» та відзнакою «За доблесну службу».
«Мій братик – найбільша моя гордість! Він неймовірно позитивний, завжди жартував і посміхався. Там, де він – там радість і сміх. Його любили всі: родина, друзі, сусіди, вчителі, побратими та однокласники. Був дуже світлою людиною.
Нікітка обожнював тварин, завжди їх рятував. Опікувався притулками. Мав неймовірно добре серце. Був активним і життєрадісним. Любив весело провести час з друзями, поганяти на своєму спортивному мотоциклі. Це приносило йому задоволення. Любив життя!!! На війні з 18 років і до останнього подиху. Казав: «Хто, якщо не я ,захистить моїх рідних?» Сильний духом, сміливий, мужній, хоробрий воїн і найкращий у світі братик», – розповіла сестра Марина.
Поховали захисника у рідному селі.
У нього залишилися батьки, сестра, дівчина і двоє племінників.
