Олександр народився 12 грудня 1999 року в селищі Рокитне Київської області, жив у Білій Церкві. З дитинства займався спортом, зокрема змішаними єдиноборствами MMA. Його талант і наполегливість дозволили стати одним із найкращих бійців.
У 2024 році закінчив Фаховий коледж вимірювань Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку за спеціальністю «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка». Працював на підприємстві «ЛПП Україна».
Після початку повномасштабної війни долучився до лав Національної гвардії України. Служив у 12-й бригаді спеціального призначення «Азов», був командиром розрахунку.
«Син попросив друга, що якщо з ним щось станеться, написати такі слова: «Все буде, як завжди – чудово»», – розповіла мама Тетяна.
Олександра нагородили медаллю Національної гвардії України «За звитягу».
«Сину, навіки, до останнього подиху ти в моєму серці. Моя гордість, мій Всесвіт. Дякую Богу, що в мене був такий чудовий син. Пишаюся тобою. Дякую за все», – сказала мама.
«Олександр був гідною й світлою людиною. Справжній, стриманий, з великим серцем. Він мав внутрішню силу, спокій і здатність підтримати тих, хто поруч. Його присутність залишила слід у серцях багатьох. Я вдячна долі, що мала честь знати його. Світла йому пам’ять», – написала подруга Наталя Воловодовська.
Поховали воїна у Білій Церкві.
Вдома на нього чекала мама Тетяна.
