Веніамін народився 26 березня 1982 року у Херсоні. Навчався у кількох школах, а закінчив ЗОШ №32. Після армії повернувся до рідного міста. Працював у лісовому господарстві, сантехніком, а також займався монтажем газового обладнання. З дитинства любив читати книжки, згодом зацікавився медициною.
«Він із дитинства був дуже самостійним, усе любив робити сам і покладатися на власні сили. Коли я познайомилась з Веніаміном, то одразу зрозуміла, що він мені підходить, тому що був дуже уважний до мого старшого сина Ростислава, був відкритим, добрим, чесним і головне – прагнув розвитку. Він не сидів на місці», – сказала дружина Тетяна.
На початку 2014-го чоловік став на захист України. Служив у 92-й бригаді, зазнав кількох поранень. Пізніше став санінструктором у 21-му окремому мотопіхотному батальйоні «Сармат», який у травні 2015 року підпорядкували новоствореній 56-й окремій мотопіхотній бригаді.
«Чоловік на фронті захопився медициною, хотів рятувати побратимів, які зазнали поранень у бою. Він навіть звідти телефонував херсонським лікарям, щоб уточнити, яку допомогу надати у тому чи іншому випадку. Пізніше військові, які воювали з Веніаміном, мені казали: «Дякую, що він мене витягнув і врятував, дякую, що я живий», – розповіла дружина.
Поховали воїна в Херсоні.
Веніаміна посмертно нагородили медаллю «Захиснику Вітчизни». У грудні 2018 року на будівлі херсонської школи № 32 встановили меморіальну дошку на його честь.
