Василь народився у селі Лісові Львівської області. У 1991 році здобув фах муляра, монтажника сталевих і залізобетонних конструкцій у місцевому професійно-технічному училищі №10. Із 1998 року жив у місті Золочів. У мирному житті був підприємцем, займався вантажними перевезеннями. Працював на Золочівському цукровому заводі, Радехівському цукровому заводі, ТОВ «Княжі лани», ТОВ «Карпатські мінеральні води», ПП «Агро-експрес-сервіс». Вільний час присвячував родині та близьким.
Під час повномасштабної війни чоловік взяв до рук зброю та став на захист Батьківщини від російських окупантів. Воював у лавах 103-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був командиром гранатометного відділення вогневої підтримки 64-го батальйону. Нагороджений нагрудним знаком «За військову доблесть» та грамотою від військової частини за зразкове виконання бойових завдань.
«Василь був найкращим коханим чоловіком і найкращим батьком для наших синів. Чудова, завжди усміхнена людина, яка дарувала тепло та любов оточуючим. Він був справжнім патріотом своєї Батьківщини, який боровся за справедливість і майбутнє України. Пам’ять про нього житиме в серцях усіх, хто знав його як людину із загостреним відчуттям справедливості та безмежною відвагою», – розповіла дружина захисника.
Поховали воїна на новому міському кладовищі Золочева.
У нього залишилися дружина Ірина і троє синів: Андрій, Роман і Маркіян.
