Олег народився і жив у Львові. Навчався у середній загальноосвітній школі №100. Потім здобув фах автомеханіка у Львівському вищому професійному училищі №20. Вищу освіту отримав у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «інженер-механік автомобільного господарства». Також здобув післядипломну освіту в Українській академії друкарства. 10 років працював інженером у структурній одиниці «Львівенергоавтотранс». Легко засвоював нові знання. Знав англійську та польську мови. За кілька місяців освоїв німецьку. Знав багато народних пісень напам'ять. Любив мандрувати Україною, займатися велоспортом, ходити в гори. Подобалося насолоджуватися природою в тиші. Уникав конфліктів, в усьому любив порядок.
З початком повномасштабної війни Олег приєднався до лав 103-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Закінчив курси та став оператором БПЛА. Брав участь у визволенні Лимана на Донеччині.
«Постійно проводив час з сім'єю. Люблячий батько, коханий чоловік. Навіть побратими і командири згадують, що як Олег говорив про сім'ю – аж очі світилися. Тому без вагань пішов захищати родину. Він пишався сім'єю, прислухався до нас, був працелюбним і відповідальним, не нарікав. Довіряв Богові. Навіть після виконання складних завдань та безсонних ночей завжди молився і за все був вдячний Богу», – розповіла дружина загиблого Наталя.
Поховали захисника на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові.
В Олега залишилися дружина Наталя, сини Ярослав і Роман, батьки, троє братів і дві сестри.
