Іван родом із села Грабовець Львівської області. Закінчив Сколівську загальноосвітню школу-інтернат. Пройшов строкову військову службу в Криму. Працював на будівництвах. Одружився, збудував родину, яка була його головною цінністю у житті. Був головою сільської церкви. Займався бджолярством. До великої війни працював на деревообробному заводі.
Під час повномасштабного вторгнення чоловік приєднався до Збройних Сил України. Попри стан здоров’я і вік, прагнув захищати свою країни, адже хотів вберегти свою велику сім’ю та мріяв, щоб онуки не побачили війни. Проходив службу в 46-му батальйоні 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила.
«Добрий, вірний чоловік і батько, люблячий брат і дідусь. Завжди допомагав сусідам і рідним, прислуговував у храмі та любив доглядати за ним. Дуже любив своїх дітей та онуків. Ми дуже сумуємо за тобою, рідний», – написав наймолодший син загиблого Роман.
Посмертно військового нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Івана у рідному селі.
У нього залишилися дружина, четверо дітей, шестеро онуків, троє братів, сестра, інші рідні та друзі.
