Ярослав народився в селі Карасин Рівненської області. Навчався у Рівненському вищому професійному училищі при Міністерстві внутрішніх справ України. Займався легкою атлетикою, любив футбол. У 2012-2013 роках проходив строкову військову службу в 101-ій окремій бригаді Генерального штабу Збройних Сил України. Потім вирішив залишитись в армії, у 2013-му підписав контракт.
Чоловік служив кулеметником у 30-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ. Коли почалася російсько-українська війна у 2014 році, вирушив зі своїм підрозділом на територію АТО. Пройшов запеклі бої та поліг в одному з них.
«Він був дуже компанійським, веселим, щедрим і водночас відповідальним за тих, хто поряд. Коли приїхав на пару днів додому, я вийшла з маршрутки і обійняла його так міцно, наче відчула, що це останній раз, а він каже: «Сестричка, ти чому? Все буде добре». Він поривався назад на війну, тому що говорив, що потрібно їхати до своїх хлопців…» – розповіла рідна сестра полеглого воїна Ірина.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Ярослава в рідному селі.
У селі Карасин на фасаді будівлі школи, де навчався загиблий, встановили меморіальну дошку на його честь.
У Героя залишились батьки та сестра.
