Віталій народився 16 березня 1978 року в місті Вовчанськ Харківської області. У 2009-му закінчив Харківський національний університет міського господарства (на той час - академія), здобувши повну вищу освіту за спеціальністю «Міське будівництво та господарство» та кваліфікацію інженера-будівельника. 

Працював на підприємствах деревообробної промисловості: 17 років – на ПРАТ «ВАЗ» у Вовчанську, згодом обіймав посаду начальника цеху на заводі «РАПІД». Його пристрастю була столярна справа та будівництво каркасно-панельних будинків – робота, у яку він був закоханий і яку доводив до високої майстерності.

Після початку повномасштабної війни Віталій став на захист країни. Служив старшим навідником протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 6-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. 

«Він – мій Всесвіт! У нього були великі мрії та ще більші перспективи й цілі, які не встигли здійснитися в його житті. Він – лідер у всьому, не було такої справи, яку він не міг би зробити. Всі його знали як добру, турботливу та безкорисливу людину. Завжди  був на позитиві. Позитивні емоції завжди дарував людям, які його оточували. Найкращий коханий чоловік, найкращий батько для своїх синів, турботливий син. Найкращий із найкращих!», – написала дружина Надія.

Захисника нагородили орденом «За мужність» III ступеня.

Поховали Віталія Кузьміщева на Алеї Слави в Харкові.

У нього залишилися мати, дружина та двоє синів.