Олексій родом з Донеччини. Служив у прикордонних військах, а згодов уклав контракт з окремим загіном спецпризначення НГУ «Азов».
Боєць з родиною жив у селищі Ялта, біла Маріуполя. Вони мали свій дім, котів і собак, яких рятував чоловік. 24 лютого 2022 року подружжя бачилися востаннє.
«Він закинув ключі від машини, сказав: «Все, я побіг», застрибнув у машину і поїхав. Спочатку він довго не з’являвся, потім – через інтернет, через повідомлення. Останній раз він зв’язувався 19 квітня. Казав, що вони їдуть на завдання і що буде на зв’язку через 6 днів, щоб я не переживала. А 25 нам повідомили, що 21 він загинув. Це мені побратими сказали, що по ньому відпрацював снайпер», – розповіла Тетяна журналістам.
За її словами, Олексія всі згадують як надзвичайно теплу та добру людину. Чоловік, окрім своїх дітей, ще виховував племінницю, яка тепер теж планує стати військовою і служити саме в «Азові». Крім того, подружжя планувало всиновити четверту дитину.
У захисника залишилися дружина, дві доньки та син, який ніколи вже не побачить батька.
