Іван народився в селі Дунине Харківської області. Жив у місті Лозова. Закінчив Лозівську філію Харківського автомобільно-дорожнього технікуму за спеціальністю «Обробка металів на автоматичних та напівавтоматичних лініях». У мирному житті працював будівельником, зводив будинки та робив ремонти. Любив вивчати щось нове, рибалити, відпочивати на природі та проводити час із сім'єю.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік без вагань пішов захищати своїх рідних та дім від російських окупантів. Він долучився до лав 113-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Воював на посаді командира стрілецького відділення.
За службу та виконання поставлених завдань боєць був нагороджений такими відзнаками: «Золотий хрест», «За оборону України», «За звільнення Харкова», «Бахмутський рубіж».
«Мій чоловік був дуже справедливим і чесним, мав багато друзів. Він був справжнім братом своїм побратимам, обожнював своїх синів та мене. Найдобріша людина. Завжди для нас був підтримкою та опорою. В бою завжди був першим», – розповіла дружина загиблого.
Поховали Івана в місті Лозова.
Вдома на нього чекали дружина Людмила та двоє синів: Денис і Олег.
