Юрій народився у місті Надвірна на Івано-Франківщині. Навчався у місцевій школі №1. Здобув фах столяра у Надвірнянському професійно-технічному училищі. За фахом ніколи не працював, але був працьовитим та умів багато чого робити. Загалом працював за кордоном. У вільний час любив гуляти із сином. Подобалися прогулянки під дощем.
Під час повномасштабної війни Юрій захищав Україну у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Служив у роті вогневої підтримки 109-го батальйону.
«Мужній воїн, сміливий чоловік та люблячий батько, який віддав своє життя заради нас усіх. Висловлюю щирі співчуття рідним, схиляємо голови в глибокій скорботі, розділяємо біль непоправної втрати. Вічна шана та слава герою!», – зазначив Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович.
«Він був найкращим чоловіком, найкращим батьком і взагалі найкращим у всьому. Не можу змиритися з втратою рідної людини. Він завжди говорив: «Ми мусимо бути тут, щоб вони не були там». Важко повірити в те, що його вже не буде з нами», – розповіла дружина загиблого бійця.
Посмертно молодший сержант Лучин нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника на Алеї Слави у рідному місті.
У Юрія залишилися дружина Наталія та син Костянтин.
