Тарас народився у місті Львів. Навчався у школі №63. Згодом родина переїхав в село Миклашів. Там закінчив навчально-виховний комплекс. Потім вступив у Молодіжний навчальний центр імені святого Івана Боско у Львові. Працював різноробочим. Остання робота – охоронець в магазині і робітник торговельного складу. Деякий час жив за кордоном. Повернувся додому перед початком повномасштабного вторгнення. Дуже любив їзду на велосипеді. Обожнював тварин, мав кота Фоксика і собаку Фібі. Любив слухати музику та готувати різні страви, особливо піцу.
У серпні 2023 року чоловік був призваний до Збройних Сил України. Службу проходив у 117-ій окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника.
«Мій брат був дуже спокійним, добрим, веселим хлопцем. Завжди всім допомагав. Своє псевдо отримав через те, що був добрим, ніжним, тихим», – зазначила рідна сестра загиблого Василина.
Поховали Тараса в рідному селі Миклашів.
У захисника залишились батьки, сестра, племінниця і велика любляча родина.
