Олександр родом з білоруського Великого Села Мінської області. Здобув середню спеціальну освіту за фахом слюсаря-судноремонтника. Пройшов строкову військову службу. У 1991 році оселився у місті Ніжин Чернігівської області. У 1992-2004 роках працював дизелістом у Ніжинській експедиції глибокого буріння. Потім був будівельником, бурильником за кордоном.
Під час повномасштабного російського вторгнення, в березні 2022 року, чоловік добровільно мобілізувався до Збройних Сил України. Служив у 30-му батальйоні 117-ої окремої бригади територіальної оборони. Обійняв посаду командира відділення та вирушив боронити Сумщину. У січні 2023-го перевівся до 117-ої окремої механізованої бригади. Спочатку був водієм, а з березня став командиром відділення інженерно-саперної роти. У складі свого підрозділу боронив південний напрямок.
«Я – поранена птаха з одним крилом. Твоє, Саша, тіло КАБ на частини розірвав, і разом з цим – моє серце і душу», – написала дружина загиблого Олександра.
«Саша назавжди залишиться в моїй пам'яті прекрасною людиною з добрим серцем, що вміє любить», – додала подруга Олена.
«Брав активну участь у громадському житті міста, мав багато знайомих і друзів. Завжди був людяним, щирим, готовим прийти на допомогу в скрутну хвилину. Був соціально активним, спільно з волонтерами брав участь у забезпеченні підрозділу. Герої не вмирають. Шиковець Олександр Олександрович залишиться назавжди в наших серцях. Пам'ять про нього буде жити у його справах і в нашій спільній Перемозі над агресорами, терористами і загарбниками. Слава Україні! Героям слава!» – розповіли у Ніжинській міській раді.
Поховали захисника на Гуньківському кладовищі у Ніжині.
У воїна залишилися батьки, дружина, син, рідні, друзі та побратими.
