Олександр народився 1 лютого 1995 року в місті Шептицький на Львівщині, жив у селі Бендюга. Закінчив Червоноградський гірничо-економічний коледж за спеціальністю «Менеджмент». Працював гірником на ПраТ «Шахта Надія».
У 2016 році Олександр проходив строкову службу в лавах ЗСУ. У 2017 – 2019 роках брав участь в Антитерористичній операції на Сході України у складі 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу.
З перших днів повномасштабного вторгнення захищав Україну в складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, був стрільцем-санітаром.
«Олександр був люблячим чоловіком і турботливим батьком трьох хлопчиків. Найменший востаннє бачив татка, коли йому був рік і 5 місяців.
Він був щирий, добрий, веселий, вірний та справедливий. Був найкращим сином, підтримкою та опорою для мами та всієї сім’ї. Відважний, мужній, впертий та сміливий. Мріяв повернутися додому. Він назавжди залишиться в наших серцях і пам’яті як Герой, який віддав найдорожче – своє життя», – написала дружина Марта.
Олександра нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою «Ветеран війни», орденом «Хрест Героя» та надали йому звання «Почесний громадянин Шептицької міської громади».
Поховали захисника на Алеї Героїв у селі Бендюга.
Вдома на нього чекали дружина Марта, сини Ілля, Тимур і Даниїл, мати Ольга, брат Дмитро, бабуся Аня, друзі та інші рідні.
