Іван Володимирович народився і жив у місті Нікополь Дніпропетровської області. Навчався у школі №20. Потім закінчив Нікопольський професійний ліцей. Протягом 14 років працював на заводі «Інтерпайп Ніко Тьюб», останнім часом – у цеху підготовки прокатного інструмента. У ремонтній службі обіймав посади наплавника, газорізальника, електрозварювальника. Керівники та колеги пам’ятають його як веселу і життєрадісну людину.
Під час повномасштабного російського вторгнення, у липні 2022 року, чоловік приєднався до лав Збройних Сил України. Служив гранатометником у 210-му окремому спеціальному батальйоні «Берлінго».
«Мій братик був дуже гарною і доброю людиною. Завжди на обличчі була посмішка. Чуйний, дбайливий, відповідальний, мужній, хоробрий. Був люблячим чоловіком і батьком, дбайливим сином та братом, вірним другом», – розповіла рідна сестра полеглого захисника Олена.
У воїна залишилися батьки, дружина, син та дві рідні сестри.
