Володимир народився у місті Хромтау в Казахстані. У 1991 році з сімʼєю переїхав до України в місто Покровськ Донецької області. Закінчив Межівське професійно-технічне училище. Після одруження переїхав до міста Мирноград на Донеччині. Був віруючою людиною, завжди допомагав близьким і друзям. У мирному житті працював машиністом електровоза на шахтоуправлінні «Покровське». Вільний час присвячував родині та друзям. Любив відпочинок на природі.
Під час повномасштабної війни, 5 березня 2022 року, чоловік був мобілізований до лав Збройних Сил України. Володимир служив у мінометній батареї 23-го батальйону 56-ої окремої мотопіхотної бригади. Воював на Донеччині: за Опитне, Новоселівку та Водяне.
За бездоганну і сумлінну службу Володимир отримав подяку від імені особового складу військової частини. А посмертно був нагороджений грамотою.
«Мій чоловік – прекрасна людина з великим і добрим серцем. Він – людина слова й діла. До того, як він почав служити, він рятував людські життя, був віруючим. Навіть за день до смерті, ризикуючи своїм життям, він виніс на собі побратима, який був дуже сильно поранений», – розповіла Надія Мегловець.
Поховали воїна на центральному кладовищі Покровська Донецької області. У місті перейменували вулицю на честь захисника.
У Володимира залишилися батьки, дружина і двоє дітей.
