Дмитро народився в селі Серетець Тернопільської області. Здобув дві вищі освіти в Тернопільському національному технічному університеті ім. Пулюя за спеціальностями «Електротехнічні системи електроспоживання» та «Менеджмент організацій». У мирному житті працював головним інженером у сфері електробудування.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік добровільно пішов до військкомату, адже прагнув захистити свій дім та сім’ю від ворога. Він приєднався до 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Служив на посаді командира відділення у 83-му окремому стрілецькому батальйоні.
«Його позивний Брат, оскільки він був справжнім братом для кожного військового товариша, завжди підставляв плече та прикривав під час обстрілів. Його рисами характеру були: патріотизм, справедливість, мужність, доброта, щирість, відповідальність, мудрість та стійкість. Саме тому його так любили, цінували та поважали. А він вбачав у кожному товариші – молодшого брата, якого потрібно врятувати, навіть ціною власного життя.
Дмитро є прикладом для багатьох українців та українок. Найважливішою його метою було, щоб його рідні жили під мирним небом, тому без жодних вагань він взяв у руки зброю і пішов боронити Україну. Своїми вчинками та настановами він неодноразово рятував життя своїх товаришів, та заряджав мотивацією до боротьби та волі», – написав брат загиблого Володимир Мельник.
Поховали захисника в селі Загір'я на Тернопільщині.
У Дмитра залишилися дружина, дві доньки, рідні, друзі та побратими.
